Грузинсько-Російський конфлікт ще не згас, а міжнародна ситуація все більш напружується. Голосні заяви міністерств закордонних справ Росії, Грузії, України, США, ряду європейських країн, починають приймати форму ультимативних нот.

Президент України Віктор Ющенко 12 серпня на центральному майдані Тбілісі висловив підтримку грузинському народу: «Дорогі грузинські друзі, пройде час і споглядатимемо ці тяжкі сторінки нашої історії як дорогу, яку мужньо пройшла грузинська нація. Свобода варта того, щоб за неї боротися. Ми завжди повинні пам’ятати, що грузинська нація достойна бути незалежною. Ми приїхали підтвердити вашу суверенність, вашу незалежність, вашу територіальну цілісність. Це є нашими цінностями.

Ви ніколи не будете одні. Я дякую за українські прапори на цьому майдані. Це говорить про те, що нас мільйони. І тому я своє вітання дружньому грузинському народові хотів би закінчити святими словами – незалежна Грузія є, незалежна Грузія вічно буде. Слава кожному із вас, які у самі тяжкі години для своєї вітчизни прийшли на Майдан. Тому слава кожному із вас і слава Грузії».

Виступ політиків 12 серпня на центральному майдані Тбілісі.
Виступ політиків 12 серпня на центральному майдані Тбілісі.

Деякі українські і грузинські політики, зокрема екс-президент України Леонід Кучма та екс-президент Грузії Едуард Шеварднадзе, виступили з критикою офіційної позиції України, наголошуючи на виключній можливості України стати посередником у конфлікті між Грузією та Росією, але після ряду подій та заяв це стало неможливим.

Екс-президент Грузії Едуард Шеварднадзе
Екс-президент Грузії Едуард Шеварднадзе

Висловлювання таких визначних політиків не можна не брати до уваги. Визначення України свого ставлення до конфлікту потягло за собою певні наслідки: як позитивні так і негативні.

Позиція Віктора Ющенка у даній ситуації досить таки чітко визначена: підтримка Грузії у збереженні її суверенітету є ключовою ціллю у стратегічній співпраці двох держав. І хоч під «удар» були поставлені україно-російські відносини, в цілому Віктор Андрійович ,і хотілось би вірити, вся Україна мають виграти в цій складній ситуації.

Рейтинг Президента до початку Грузинсько-Осетинського конфлікту «співав романси», прямуючи до невтішних показників. Але з більш рішучими діями та заявами Віктора Андрійовича та його довірених осіб, рейтинг може почати рости. Українці, які голосували на Президентських виборах у 2005 році, голосували не скільки за кандидата від «помаранчевих» сил, а скільки проти «біло-блакитних» та втручання Росії у внутрішню політику України. Виявивши рішучість, Віктор Ющенко поставив ряд перепон перед Російською Федерацією, зокрема указ щодо пересування Чорноморського флоту по території України(УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 706/2008).

Якщо Президент і його оточення й надалі будуть активно рухатись по вибраному курсу на підтримку грузинського народу можна зробити припущення, що рейтинг Ющенко підніметься на декілька відсотків, а разом з цим і рейтинг «НУ-НСу».

В діях Президента України є не тільки політичний інтерес, а й захист національних інтересів. Наразі розуміння того факту, що Крим є «замороженою точкою»( Л.Кравчук , «Український Форум» від 14 серпня) є всезагальним. Пригадаємо, з чого починалась так звана «Осетинська проблема» для Грузії: Російська Федерація жителям Південної Осетії почала надавати російське громадянство, що, як ви розумієте, суперечить грузинській Конституції.

Аналогічна проблема почала розростатись і в Україні. Про це заявив голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Анатолій Гриценко. Народний депутат наголосив, що формальною причиною участі Росії у конфлікті між Грузією та Південною Осетією була необхідність захисту своїх громадян, які проживають на території невизнаної республіки: «Така ситуація не може не турбувати й Україну, адже містить загрозу для національної безпеки України».

Чорноморський флот РФ
Чорноморський флот РФ

Чи не може ця дана ситуація стати формальним приводом для приєднання Криму до Росії? Хоч би як, але в питанні, яке постане перед українським політикумом у 2017 році, коли за міжнародним договором має бути виведений Чорноморський флот РФ, російські громадяни в Криму можуть стати «запалом» у бомбі уповільненої дії, що була запущена в 2004 році, коли вперше пролунали заяви про вивід іноземних військ з території України.

Дипломатичні зв’язки з Росією є одним із ключових факторів розвитку української економіки. Добросусідство має бути для обох держав ключовим приорітетом. Але зважаючи на ситуацію, яка зараз є у Південній Осетії та оцінюючи причини такого конфлікту, український народ не може бути впевнений у цілковитій безпеці, зокрема в непорушені територіальної цілісності( зокрема після заяв Російського МЗС щодо невизнання територіальної цілісності Грузії) та суверенітету України.

Однозначним виходом з цієї ситуації є налагодження дипломатичних зв’язків з Російською Федерацією на умовах партнерства, та забезпечення своєї безпеки від досить непевного на даний момент сусіда. Гарантами безпеки мають виступити країни-члени НАТО. Зокрема щодо цього питання висловився Президент Естонії Томас Хендрік Ільвес який вважає, що неприйняття Грузії та України до ПДЧ (план дій щодо членства в НАТО) розв’язало Росії руки, а тому: «Вони повинні негайно прийняти Україну, а також те, що залишилося від Грузії, до НАТО».

Президент Естонії Томас Хендрік Ільвес
Президент Естонії Томас Хендрік Ільвес

Завершуючи цю статтю наведу цитату Т. Ільвеса: «Ми можемо сперечатися з приводу того, хто і що почав перший, але Росія окупувала іншу країну. І хтось у проросійській коаліції в Європейському Союзі має пропустити цю новину через свою голову».

Advertisements